Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

по адресу кого-либо

  • 1 по адресу

    [PrepP; Invar]
    =====
    1. писать, отправлять что и т.п. по адресу [adv]
    (to write, send sth. etc) to the appropriate person or place:
    - to the right < proper> person <place etc>;
    - [in limited contexts] to where it belongs.
         ♦ Глядя снизу на этот подъём и последующий спуск, Кублицкий-Пиоттух всё больше наполнялся уверенностью, что приехал по адресу, что старик Лучников уникален и тоже предназначен Господом для особого дела... (Аксёнов 7). Observing ascent and descent from below, Kublitsky-Piottukh felt certain that he had come to the right place, that Luchnikov was his man, the man predestined by God for the task he had in mind... (7a).
    2. высказываться, шутить, злословить, замечание и т.п. по адресу (кого, чьему) [Prep; the resulting PrepP is usu. adv or nonagreeing modif; can be used with collect noun]
    (to say sth., make a joke, a remark is etc) about s.o., in reference to s.o.:
    - (a remark <reproach etc> addressed to s.o.;
    - (gossip <a remark etc> directed at < against> s.o.;
    - (some word etc is) applied to s.o.;
    - (say sth. <joke etc>) at s.o.fc expense.
         ♦ Речь, произнесенная им на банкете, была исполнена пьяного бахвальства и в конце содержала недвусмысленные упреки и угрозы по адресу верхнедонцов (Шолохов 5). The speech he made at the banquet was full of drunken bragging and ended with some unambiguous reproaches and threats addressed to the Cossacks of the Upper Don (5a).
         ♦ Здесь опять послышались одобрительные смешки в публике, и вед по адресу прокурора (Достоевский 2). Here again approving chuckles came from the public, all directed at the prosecutor (2a).
         ♦ "Ну и тощи же вы, племяннички...." Это была шпилька по адресу их матери, которую он [дядя Федя] втайне недолюбливал за ее столичную гордыню (Максимов 2). "How thin and peaky you are..This was a dig at their mother, of whom he [Uncle Fedya] secretly disapproved because of her superior, big-city manner (2a).
         ♦ Сколько раз в жизни мне приходилось слышать слово "интеллигент" по своему адресу (Булгаков 12). How many times in my life have I heard the word "intellectual" applied to me! (12a).
         ♦ Что же говорили о новой пьесе литераторы и парижские знатоки театра? Первые слова их трудно было понять, потому что в салонах закипела такая ругань по адресу Мольера, что вообще немыслимо было что-либо разобрать сразу (Булгаков 5). And what did the Paris literati and connoisseurs of the theater say about the new play? Their first response is difficult to make out, for the salons buzzed with so much abuse at Molifcre's expense that it was impossible to distinguish the words (5a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > по адресу

  • 2 счёт

    счёт
    1. (действие) kalkul(ad)o, nombrado;
    \счёт в уме́ mensa kalkulo;
    потеря́ть \счёт perdi kalkulon;
    2. бухг. konto, kalkulo;
    теку́щий \счёт kuranta konto;
    3. (документ) fakturo;
    4. спорт. poento;
    ♦ за \счёт чего́-л. je la konto de io;
    на свой \счёт je sia konto;
    быть на хоро́шем \счёту́ esti ŝatata;
    в два \счёта разг. dum unu momento;
    свести́ \счёты с ке́м-л. finkalkuli kun iu;
    \счётный: \счётная лине́йка logaritma skaltabuleto, kalkulvergo;
    \счётная маши́на kalkulmaŝino.
    * * *
    м. (мн. счета́, счёты)
    1) cuenta f; cálculo m, cómputo m ( подсчёт)

    у́стный счёт — cálculo mental

    счёт вре́мени гото́вности — cuenta al revés (atrás)

    кру́глым счётом — en números redondos

    вести́ счёт чему́-либо — llevar la cuenta (el cálculo) de algo

    сби́ться со счёта — equivocarse en la cuenta

    для ра́вного счёта разг.para redondear la cuenta

    2) ( документ) cuenta f (тж. бухг.); factura f (за товар, за работу)

    теку́щий счёт — cuenta corriente

    лицево́й счёт — cuenta nominal

    откры́ть счёт — abrir cuenta

    заплати́ть по счёту — pagar (saldar) la cuenta

    поста́вить в счёт — cargar en cuenta

    3) муз. tiempo m, compás m

    счёт на три че́тверти — compás de tres por cuatro

    4) спорт. tanteo m, punteo m, score m

    счёт очко́в — tanteo de los puntos

    со счётом 3:1 — por tres a uno, con el resultado de 3 a 1

    5) (взаимные расчёты, претензии) cuentas f pl

    ли́чные счёты — asuntos (cuentas) personales

    свести́ счёты — ajustar cuentas

    свести́ счёты с жи́знью — suicidarse

    у нас с ним свои́ счёты — tenemos que ajustar nuestras cuentas

    что за счёты! — ¿para qué echar cuentas?

    ••

    по большо́му счёту — tomando en cuenta las exigencias más estrictas

    без счёта (счёту) — muchísimo, a porrillo

    всё на счёту́ — todo cuenta, todo se toma en consideración

    в счёт чего́-либо, за счёт чего́-либо — a cuenta de algo, por concepto de

    за че́й-либо счёт, на че́й-либо счёт — a (por) cuenta de alguien, a expensas de alguien

    жить на чужо́й счёт — vivir a cuenta de otro

    на че́й-либо счёт ( по адресу кого-либо) — con respecto (a), en lo que concierne (se refiere) a; con alusión a

    пройти́сь на че́й-либо счёт — tirarle una puntada (una pulla) a

    приня́ть на свой счёт — tomar por su cuenta

    име́ть на счету́ — tener contados; tener en su haber, tener en su hoja de servicio

    быть на хоро́шем счету́ — estar bien considerado, gozar de buena fama

    в коне́чном счёте — al fin de cuentas, en resumidas cuentas, al fin y al cabo

    в после́днем счёте — en última instancia

    в два счёта разг. — en un dos por tres, en un periquete

    (не) идти́ в счёт — (no) entrar en cuenta

    э́то не в счёт — eso no entra en la cuenta

    счёту нет (+ дат. п.) — no se puede contar, es incontable

    не знать счёта деньга́м — no saber lo que se tiene, estar mal con su dinero

    представля́ть счёт — pasar recibo

    отнести́ за счёт — atribuir vt

    потеря́ть счёт (+ дат. п.)perder la cuenta

    сбро́сить со счёта (со счето́в) — no tomar en cuenta, no hacer cuenta, desechar vt

    ро́вным счётом ничего́ — en total (en absoluto) nada

    де́ньги счёт лю́бят посл. — el dinero cuentas quiere; el dinero se ha hecho para contarlo

    * * *
    м. (мн. счета́, счёты)
    1) cuenta f; cálculo m, cómputo m ( подсчёт)

    у́стный счёт — cálculo mental

    счёт вре́мени гото́вности — cuenta al revés (atrás)

    кру́глым счётом — en números redondos

    вести́ счёт чему́-либо — llevar la cuenta (el cálculo) de algo

    сби́ться со счёта — equivocarse en la cuenta

    для ра́вного счёта разг.para redondear la cuenta

    2) ( документ) cuenta f (тж. бухг.); factura f (за товар, за работу)

    теку́щий счёт — cuenta corriente

    лицево́й счёт — cuenta nominal

    откры́ть счёт — abrir cuenta

    заплати́ть по счёту — pagar (saldar) la cuenta

    поста́вить в счёт — cargar en cuenta

    3) муз. tiempo m, compás m

    счёт на три че́тверти — compás de tres por cuatro

    4) спорт. tanteo m, punteo m, score m

    счёт очко́в — tanteo de los puntos

    со счётом 3:1 — por tres a uno, con el resultado de 3 a 1

    5) (взаимные расчёты, претензии) cuentas f pl

    ли́чные счёты — asuntos (cuentas) personales

    свести́ счёты — ajustar cuentas

    свести́ счёты с жи́знью — suicidarse

    у нас с ним свои́ счёты — tenemos que ajustar nuestras cuentas

    что за счёты! — ¿para qué echar cuentas?

    ••

    по большо́му счёту — tomando en cuenta las exigencias más estrictas

    без счёта (счёту) — muchísimo, a porrillo

    всё на счёту́ — todo cuenta, todo se toma en consideración

    в счёт чего́-либо, за счёт чего́-либо — a cuenta de algo, por concepto de

    за че́й-либо счёт, на че́й-либо счёт — a (por) cuenta de alguien, a expensas de alguien

    жить на чужо́й счёт — vivir a cuenta de otro

    на че́й-либо счёт ( по адресу кого-либо) — con respecto (a), en lo que concierne (se refiere) a; con alusión a

    пройти́сь на че́й-либо счёт — tirarle una puntada (una pulla) a

    приня́ть на свой счёт — tomar por su cuenta

    име́ть на счету́ — tener contados; tener en su haber, tener en su hoja de servicio

    быть на хоро́шем счету́ — estar bien considerado, gozar de buena fama

    в коне́чном счёте — al fin de cuentas, en resumidas cuentas, al fin y al cabo

    в после́днем счёте — en última instancia

    в два счёта разг. — en un dos por tres, en un periquete

    (не) идти́ в счёт — (no) entrar en cuenta

    э́то не в счёт — eso no entra en la cuenta

    счёту нет (+ дат. п.) — no se puede contar, es incontable

    не знать счёта деньга́м — no saber lo que se tiene, estar mal con su dinero

    представля́ть счёт — pasar recibo

    отнести́ за счёт — atribuir vt

    потеря́ть счёт (+ дат. п.)perder la cuenta

    сбро́сить со счёта (со счето́в) — no tomar en cuenta, no hacer cuenta, desechar vt

    ро́вным счётом ничего́ — en total (en absoluto) nada

    де́ньги счёт лю́бят посл. — el dinero cuentas quiere; el dinero se ha hecho para contarlo

    * * *
    n
    1) gener. (взаимные расчёты, претензии) cuentas, (äîêóìåñá) cuenta (тж. бухг.), cálculo, cómputo (подсчёт), factura (за товар, за работу), cuento, nota
    2) sports. punteo, score, tanteo
    3) eng. contaje
    5) econ. numeración
    6) account. cta (cuenta)
    7) mus. compás, tiempo

    Diccionario universal ruso-español > счёт

  • 3 адрес

    м. в разн. знач.
    доставить письмо по адресу — remettre ( или déposer) une lettre à son adresse
    ••
    в чей-либо адрес, по адресу кого-либо — à son (mon, ton, etc.) adresse

    БФРС > адрес

  • 4 счет

    м. (мн. счета́, счёты)
    1) cuenta f; cálculo m, cómputo m ( подсчет)
    у́стный счет — cálculo mental
    счет вре́мени гото́вности — cuenta al revés( atrás)
    кру́глым счетом — en números redondos
    вести́ счет чему́-либо — llevar la cuenta (el cálculo) de algo
    сби́ться со счета — equivocarse en la cuenta
    для ра́вного счета разг.para redondear la cuenta
    2) ( документ) cuenta f (тж. бухг.); factura f (за товар, за работу)
    теку́щий счет — cuenta corriente
    лицево́й счет — cuenta nominal
    откры́ть счет — abrir cuenta
    заплати́ть по счету — pagar (saldar) la cuenta
    поста́вить в счет — cargar en cuenta
    3) муз. tiempo m, compás m
    счет на три че́тверти — compás de tres por cuatro
    4) спорт. tanteo m, punteo m, score m
    счет очко́в — tanteo de los puntos
    со счетом 3:1 — por tres a uno, con el resultado de 3 a 1
    5) (взаимные расчеты, претензии) cuentas f pl
    ли́чные счеты — asuntos (cuentas) personales
    свести́ счеты — ajustar cuentas
    свести́ счеты с жи́знью — suicidarse
    у нас с ним свои́ счеты — tenemos que ajustar nuestras cuentas
    что за счеты! — ¿para qué echar cuentas?
    ••
    по большо́му счету — tomando en cuenta las exigencias más estrictas
    без счета (счету) — muchísimo, a porrillo
    все на счету́ — todo cuenta, todo se toma en consideración
    в счет чего́-либо, за счет чего́-либо — a cuenta de algo, por concepto de
    за че́й-либо счет, на че́й-либо счет — a (por) cuenta de alguien, a expensas de alguien
    жить на чужо́й счет — vivir a cuenta de otro
    на че́й-либо счет ( по адресу кого-либо) — con respecto (a), en lo que concierne (se refiere) a; con alusión a
    пройти́сь на че́й-либо счет — tirarle una puntada( una pulla) a
    приня́ть на свой счет — tomar por su cuenta
    име́ть на счету́ — tener contados; tener en su haber, tener en su hoja de servicio
    быть на хоро́шем счету́ — estar bien considerado, gozar de buena fama
    в коне́чном счете — al fin de cuentas, en resumidas cuentas, al fin y al cabo
    в после́днем счете — en última instancia
    в два счета разг. — en un dos por tres, en un periquete
    (не) идти́ в счет — (no) entrar en cuenta
    э́то не в счет — eso no entra en la cuenta
    счету нет (+ дат. п.) — no se puede contar, es incontable
    не знать счета деньга́м — no saber lo que se tiene, estar mal con su dinero
    представля́ть счет — pasar recibo
    отнести́ за счет — atribuir vt
    потеря́ть счет (+ дат. п.)perder la cuenta
    сбро́сить со счета (со счето́в) — no tomar en cuenta, no hacer cuenta, desechar vt
    ро́вным счетом ничего́ — en total (en absoluto) nada
    де́ньги счет лю́бят посл. — el dinero cuentas quiere; el dinero se ha hecho para contarlo

    БИРС > счет

  • 5 адрес

    Русско-белорусский словарь > адрес

  • 6 адрес


    м.
    1. адрес (зыдэкIорэ, зыдагъэхьырэ чIыпI, письмэм, посылкэм тетхэгъэ тхыгъ)
    точный адрес адрес тэрэз (е шъыпкъ)
    доставить письмо по адресу письмэр зием етын
    2. (письменное приветствие) адрес (тхыгъэ хъохъу, юбилейнэ шIуфэс)
    юбиляр получил много адресов юбилярым адресыбэ къыIэкIэхьагъ
    ◊ обратиться не по адресу зызыфэбгъэзэн фэмыем зыфэбгъэзэн
    сказать по адресу кого-либо зыгорэм фэгъэзагъэу Iон

    Русско-адыгейский словарь > адрес

  • 7 tailler une basane à qn

    глумиться над кем-либо, делать грубые жесты по адресу кого-либо

    Et puis ses propos divaguants... certain dimanche matin il avait taillé une basane aux gens qui sortaient de la messe à Notre-Dame de la Gare. (A. Boudard, Les combattants du petit bonheur.) — И потом, его собственные шутки... однажды в воскресенье он сделал непристойный жест перед людьми, выходившими с обедни из церкви Нотр-Дам-де-ла-Гар.

    Dictionnaire français-russe des idiomes > tailler une basane à qn

  • 8 shop

    ʃɔp
    1. сущ.
    1) а) лавка, магазин at, in shop ≈ в магазине to manage, operate a shop ≈ управлять, заведовать магазином She works in a shop. ≈ Она работает в магазине. It's not available in the shops. ≈ Этого нет в магазинах. antique shop barber's shop butcher shop butcher's shop chemist's shop draper's shop duty-free shop gift shop novelty shop pastry shop shop assistant toy shop б) специализированный отдел( магазина) в) закусочная
    2) цех;
    мастерская;
    ателье;
    студия development shopопытный цех beauty shopсалон красоты machine shopмашинный цех paint shopизостудия printing shopтипография repair shopремонтная мастерская shop committeeцеховой комитет shop chairmanцеховой староста - assembly shop Syn: atelier, studio
    3) школьная мастерская
    4) разг. заведение, предприятие, учреждение mom-and-pop shop ≈ мелкое частное предпринимательство;
    семейный бизнес, частная лавочка
    5) а) должность, служба, занятие Syn: office б) разговор на профессиональные, деловые, служебные темы( во внерабочее время)
    6) сл.;
    уст. тюрьма
    7) сл. рот shut your shop ≈ замолчи!, заткнись! ∙ to come to the wrong shop ≈ обратиться не по адресу all over the shop ≈ разбросанный повсюду, в беспорядке to get a shop театр. ≈ получить ангажемент to lift a shop ≈ совершить кражу в магазине to shut up shop ≈ закрыть лавочку;
    прекратить деятельность
    2. гл.
    1) делать покупки( обыкн. go shopping)
    2) амер. ходить по магазинам, рассматривать товары, присматривать вещь
    3) сл. а) лишать свободы, сажать в тюрьму Syn: shut up, imprison б) выдать( сообщника), засадить в тюрьму (об осведомителе)
    4) дать, предоставить работу, рабочее местоshop around shop round shop on лавка, магазин - dirty * грязная лавчонка - fashionable * фешенебельный магазин - grocer's * бакалейная лавка - baker's * булочная - chemist's * аптека - general * универсальный магазин - * hours часы торговли - to keep (a) * (со) держать лавку;
    быть торговцем, заниматься торговлей - to set up (a) * открыть лавку;
    стать лавочником специализированный магазинчик или отдел универмага - a millinery * магазин или отдел женских головных уборов буфет, закусочная - a sandwich * бутербродная - a beer * пивнушка - tea * (маленькое) кафе мастерская;
    ателье - a repair * ремонтная мастерская - carpenter's * плотничья мастерская - blacksmith's * кузница - a tailor's * ателье мужской одежды цех (завода) - the * цеха (в отличие от конторы, управления) - a foundry * литейная, литейный цех - machine * механическая мастерская фабрика, завод;
    предприятие - closed * предприятие, принимающее на работу только членов профсоюза - open * предприятие, принимающее на работу как членов, так и нечленов профсоюза (разговорное) учреждение, заведение, предприятие - the * (студенческое) университет;
    (театроведение) театр;
    (политика) палата общин - the other * конкурирующее предприятие - to set up * начать дело, открыть предприятие - to shut up * ликвидировать дело, закрыть предприятие( разговорное) (театроведение) ангажемент - to get a * получить ангажемент (школьное) школьная мастерская (школьное) труд (учебный предмет) ;
    уроки труда (разговорное) профессиональные дела, интересы - to talk * говорить на узкопрофессиональные темы - to sink the * (сленг) избегать узкопрофессиональных тем;
    (сленг) скрывать свою профессию (жаргон) тюрьма > *! (эй) продавец! > all over the * повсюду > he has looked for it all over the * он искал это повсюду > all over the * разбросанный, в беспорядке > my books are all over the * мои книги разбросаны в беспорядке > all over the * беспорядочно;
    наобум, необдуманно > to hit all over the * наносить беспорядочные удары, наносить удары как попало, бить направо и налево > to steer all over the * бросаться то туда, то сюда > to come to (the) wrong * обращаться не по адресу > to come to (the) right * обращаться туда, куда следует > to get a * (сленг) занять первое, второе или третье место( на скачках) > to shut up * закрыть лавочку, уйти от дел > shut up (your) *! (грубое) заткнись! > the whole * полностью, целиком > to smell of the * (грубое) отдавать мелкобуржуазным душком;
    носить узкопрофессиональный характер ходить по магазинам, делать покупки (тж. to go shopping) - to * at the stores покупать в (универсальном) магазине присматриваться к товарам;
    присматривать, подбирать( товар) - to * the stores for gift ideas присматривать в магазинах что-нибудь подходящее для подарка - I'm *ping for a washing-machine я присматриваю себе стиральную машину присматриваться (к чему-либо), подыскивать - I'm *ping for a safe investment я присматриваюсь, куда бы понадежнее поместить капитал( сленг) (криминальное) посадить в тюрьму, арестовать( сленг) (военное) посадить на гауптвахту( сленг) донести( на кого-либо) в полицию (американизм) (техническое) ставить на ремонт (машину) all over the ~ разбросанный повсюду, в беспорядке betting ~ ломбард to come to the wrong ~ обратиться не по адресу;
    to get a shop театр. получить ангажемент commission book ~ комиссионный книжный магазин convenience ~ магазин, работающий допоздна convenience ~ магазин, находящийся поблизости discount ~ магазин, торгующий по сниженным ценам discount ~ магазин уцененных товаров duty-free ~ магазин, торгующий товарами, не облагаемыми пошлиной fair price ~S магазины доступных цен to come to the wrong ~ обратиться не по адресу;
    to get a shop театр. получить ангажемент high street ~ магазин на оживленной улице to lift a ~ совершить кражу в магазине;
    to shut up shop закрыть лавочку;
    прекратить деятельность machine ~ механический цех open ~ открытая организация open ~ амер. предприятие, принимающее на работу как членов, так и нечленов профсоюза ration ~s магазины рационированных товаров service ~ мастерская текущего ремонта shop sl. выдавать( сообщника) ;
    shop around амер. искать работу, место ~ делать покупки (обыкн. go shop ping) ~ разг. заведение, учреждение, предприятие ~ лавка, магазин ~ магазин, лавка ~ магазин ~ мастерская, цех;
    closed shop амер. предприятие, принимающее на работу только членов профсоюза ~ мастерская ~ предприятие ~ профессия, занятие;
    дела, вопросы, темы, связанные с ( чьей-л.) профессией ~ sl. сажать в тюрьму ~ амер. ходить по магазинам, чтобы ознакомиться с ценами, присмотреть вещь ~ цех, мастерская ~ цех shop sl. выдавать (сообщника) ;
    shop around амер. искать работу, место ~ attr. цеховой;
    shop committee цеховой комитет;
    shop chairman амер. цеховой староста ~ attr. цеховой;
    shop committee цеховой комитет;
    shop chairman амер. цеховой староста to lift a ~ совершить кражу в магазине;
    to shut up shop закрыть лавочку;
    прекратить деятельность stop thinking of ~! хватит думать о делах (или работе) ! to talk ~ говорить о делах, говорить на узкопрофессиональные темы во время общего разговора (в гостях и т. п.)

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > shop

  • 9 ԱՆՈՒՆ

    անվան 1. Имя. 2. Название, наименование. Հիմնարկի անունը название учреждения. Ապրանքի անունը наименование товара. 3. Кличка. Շան անունը кличка собаки. 4. տե՛ս Մականուն։ 5. Репутация. Լավ անուն ունենալ пользоваться хорошей репутацией. 6. (քեր.) Имя (грамматическая часть речи). ◊ Անուն անել (հնց.) сделать предложение, обручить. Անուն առ անուն поимённо. Անուն դնել՝ տալ 1) дать имя, наречь (устар.), 2) дать прозвище, 3) клеить ярлыки, наклеивать ярлык (прост.). 5 Անուն թողնել оставить о себе добрую память. Անուն կպցնել, տե՛ս Անուն դնել 2 և 3 նշան.։ Անուն հանել создать себе славу, приобрести известность, прославиться. Անուն վաստակել прославиться, приобрести известность, славу. Անուն ունենալ пользоваться известностью. Անունի (անվան) տեր именитый. Անունդ սև քարին գրվի՝ գրեմ чтоб ты сдох. Անունը բարձրացնել поднять престиж. Անունը բերան բերել произносить, упоминать чьё-либо имя. Անունը բերանն առնել постоянно сплетничать о ком-либо. Անունը գետնովը (տափովը) տալ опозорить имя. Անունը դնել, տե՛ս Անուն դնել։ Անունը դուրս գալ приобрести плохую репутацию. Անունը լեզվի ծայրին (ծերին) է имя его вертится на языке Անունը կա ամանումը չկա только (одна) слава, что... Անունը հանել՝ կոտրել опорочить имя. Անունը վերանալ сгинуть. Անունը տալ 1) упомянуть, 2) угрожать (чем), 3) назвать. Անունը տուր, սփռոցը գցիր лёгок на помине. Անունը տուր, փայտը վերցրու лёгок на помине. Անունն աշխարհով մեկ անել ославить, опозорить на весь мир. Անունն ի՞նչ դնել как назвать? как объяснить? Անունով երդվել 1) боготворить, преклоняться, 2) клясться именем (кого). Անունով մարդ человек с именем, знаменитый. Ավել(ի) անուն, տե՛ս Մականուն։ Մեկի անունով՝ անվանը գրել переписать на имя (кого). Մեկի անունով, մի բանի անունով 1) по адресу (кого), 2) благодаря (кому). Մեկի կամ մի բանի անունից от чьего-либо имени, от имени кого. Ածական անուն, Գոյական անուն, Թվական անուն, Հասարակ անուն, Հատուկ անուն, տե՛ս կապակցությունների առաջին բառերի տակ։

    Armenian-Russian dictionary > ԱՆՈՒՆ

  • 10 пройтись

    Русско-белорусский словарь > пройтись

  • 11 не оставаться в долгу

    (у кого, перед кем)
    разг.
    1) (отвечать, воздавать кому-либо тем же самым) give as good as one gets; pay back (repay, answer) in kind; not to leave smth. unanswered; be quick to answer back; give smb. tit for tat

    На кухне Ирина Петровна отпускала колкое замечание по адресу Наташи, а та не оставалась в долгу. (И. Эренбург, Девятый вал) — In the kitchen Irina Petrovna would make some sharp remark to Natasha, who was quick to answer back.

    - Ого! Вы не остаётесь в долгу. - Долг платежом красен. (В. Кетлинская, Дни нашей жизни) — 'You certainly believe in giving tit for tat!' 'You have to pay your debts, you know.'

    2) (отблагодарить, вознаградить кого-либо за что-либо) repay smb. in kind; not to forget smb.'s kindness, service, etc.

    - Вот что, - сказал подполковник, уходя.., - Узнай на берегу, кто там у вас прокламации раздавал. Я в долгу не останусь. Понял? (К. Федин, Первые радости) — 'Now look here,' the Lieutenant-Colonel said as he was going out. 'When you're better,... find out at the wharves who was giving out leaflets there. I won't forget you, you may be sure. Understand what I mean?'

    - Лекарствие, Федя, передал супруге. Благодарила ужасть какими пронзительными словами. Велела помянуть, что в долгу не останутся. Намёк ясный: за добро отплатят добром. (Г. Марков, Сибирь) — 'I passed the medicine on to the wife, Fedya,' the old man said. 'She thanked me terribly. Said I should tell you how grateful she was and she'd be sure to repay you in kind.'

    Русско-английский фразеологический словарь > не оставаться в долгу

  • 12 обратиться

    БФРС > обратиться

  • 13 venire

    непр. vi (e)
    1) приходить; приезжать, прибывать
    venire a trovare / vedere qd — посетить кого-либо; зайти, заглянуть, заскочить к кому-либо разг.
    non fare che andare e venireбыть в непрерывном / уст. беспрестанном движении
    fammelo venire — позови / приведи его
    egli tarda a venire — он запаздывает, он долго не идёт
    venire incontro alle richieste di qd — идти навстречу чьим-либо пожеланиям
    quelli che verranno dopo di noi перен.наши потомки, будущие поколения
    cosa ti viene in mente? — что (это) тебе взбрело в голову? разг.
    venne fuori che... — оказалось, что...
    a tutti vennero le lacrime agli occhi — у всех появились слёзы на глазах, все прослезились
    3) приходить, наступать
    è venuto il momento di (+ inf)...)настал момент..., пришло время...
    verrà un giorno... — придёт / настанет день...
    4) получаться; приходиться, случаться
    come viene vieneбудь что будет
    come veniva, veniva — как попало
    vedrai che viene — увидишь, что получится
    gli è venuta una bella fortunaему счастье привалило, ему здорово повезло
    5) (употребляется как вспомогательный глагол essere)
    gli venne fatto di trovare... — он случайно нашёл / обнаружил...
    mi venne detto che... — у меня вырвалось, что...
    venire di modaстать модным
    mi pare che il ragazzo venga su bene — мне кажется, что мальчик хорошо развивается
    8) разг. спустить
    - a venire - ...che viene - di là da venire - venire a... - venire da... - venire in
    Syn:
    Ant:
    ••
    venirsene — приходить, приезжать, появляться
    questa viene a te — это по твоему адресу, это камешек в твой огород
    che ti venga... разг. — чтоб тебе / тебя...
    venire meno a qc: — см. meno
    (sì, lo so, ma per adesso) non mi viene разг. — (да, я знаю, но пока) что-то не припомню / не могу вспомнить

    Большой итальяно-русский словарь > venire

  • 14 let fly at

    Общая лексика: отпускать ругательства (по чьему-либо адресу), стрелять в (кого-либо, что-либо)

    Универсальный англо-русский словарь > let fly at

  • 15 попасть

    БНРС > попасть

  • 16 fiancare

    vt
    1) архит. укреплять стороны (арки, свода)
    2) пришпорить, дать шпоры
    ••
    fiancarla a qdсъязвить по чьему-либо адресу, уколоть кого-либо

    Большой итальяно-русский словарь > fiancare

  • 17 faire l'article

    M. Legros a apporté des cigares qu'il distribue: - Tenez, tenez. Et ce sont des bons: des deux sous... bien secs. Il fait l'article comme s'il voulait les vendre. (S. Darien, Bas les cœurs.) — Г-н Легро принес сигары и раздает их. - Берите, берите. Это хорошие сигары: по два су... хорошо просушенные. Он так расхваливал сигары, как будто собирался их продавать.

    2) расхваливать кого-либо, что-либо

    Et, chose curieuse, tout en faisant des éloges excessifs, je me disais: tu es vraiment trop corniaud, c'est pour toi que tu devais faire l'article. (J.-L. Curtis, Cygne sauvage.) — И, странное дело, расточая эту чрезмерную хвалу по чужому адресу, я говорил себе: какой же ты олух, ведь тебе самому следовало бы показать товар лицом.

    Il m'a longuement fait l'article pour une assurance sur la vie... (Boileau-Narcejac, Les Diaboliques.) — Градер мне долго говорил о преимуществах страхования жизни.

    Dictionnaire français-russe des idiomes > faire l'article

  • 18 ne pas y aller de main morte

    разг.
    (ne pas y aller [или n'y aller pas] de main morte)
    1) сильно ударить, дать взбучку

    Evelyne. -... Monsieur Octave nous a montré la grande porte et l'endroit où l'épée du comte de Clérambard est entrée dans le bois. C'est émouvant... M. Galuchon. - Dans ce temps-là, on n'y allait pas de main morte. (M. Aymé, Clérambard.) — Эвелина. -... Мсье Октав нам показывал парадный вход и место, где шпага графа Клерамбара вонзилась в дерево. Это потрясающе... Г-н Галюшон. - В те времена дуэли были делом нешуточным.

    2) (тж. être de main forte) хватить через край

    Fred. - Et si je n'étais pas un pauvre homme - que je suis - qui serais-je? Pascal. - Je ne sais pas. Peut-être un ange... Fred. - Nom de Dieu! Vous n'y allez pas de main morte. En ai-je l'air? Un ange, moi? (J. Cocteau, La Machine à écrire.) — Фред. - А если б я не был таким бедняком, как сейчас, кем бы я мог быть? Паскаль. - Не знаю, может быть ангелом... Фред. - Черт возьми! Вишь куда хватили! Что ж, по-вашему, я похож на ангела? Ангел! Я-то?

    Cruel ennemi du génie, triste profanateur, vieux libertin... - tu n'y as pas été de main morte! Tu n'as pas peur qu'il se venge? (J. Rousselot, La vie passionnée de Berlioz.) — - Заклятый враг гения, жалкий пасквилянт, старый развратник..., ты перехватил через край! ты не боишься мести Берлиоза?

    3) не давать спуску, не стесняться в выражениях (по чьему-либо адресу, во время спора), не щадить кого-либо

    Quant à mon frère, tu ne m'as pas caché non plus ton opinion sur lui; et elle n'était pas brillante, ton opinion. Un type intéressé, vulgaire... Tu n'y es pas allé de main morte. (J.-L. Curtis, Un jeune couple.) — Что до моего брата, то ты тоже не скрывал своего мнения о нем, и оно, это мнение, было далеко не лестным. Это, по-твоему, вульгарный эгоист... Ты не пожалел черной краски.

    Dictionnaire français-russe des idiomes > ne pas y aller de main morte

  • 19 по

    1) (на поверхности, вдоль поверхности) sur
    2) (по улицам, по полям и т.п.) par
    по горам, по долам — par monts et par vaux
    по заслугамselon ( или suivant) le mérite
    по адресу — à l'adresse de...
    4) ( вследствие) pour cause de; par ( благодаря)
    5) (до) jusqu'à
    по десять рублей метр — à dix roubles le mètre, à raison de dix roubles le mètre
    по одному, по два, по три и т.д. — par un, par deux, par trois, etc.
    по двое, по трое и т.д. — deux à deux, trois à trois, etc.
    по железной дороге — par chemin de fer, par voie ferrée
    передавали по радио — on a dit à la radio, la radio a annoncé
    ••
    по дороге (во время дороги) — en chemin, chemin faisant

    БФРС > по

  • 20 по

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    предл.
    1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

    го́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)

    доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)

    идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)

    пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем

    по грани́це — вздовж кордо́ну

    по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі

    по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́

    разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)

    резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по

    бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах

    гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом

    зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го

    по места́м! — на місця́!

    ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті

    шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)

    идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром

    идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)

    плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)

    по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)

    по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су

    спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)

    бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́

    связа́ть по рука́м — и

    нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́

    стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)

    уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов

    дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі

    иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики

    прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії

    специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов

    второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)

    до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри

    курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння

    литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння

    ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою

    огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів

    отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості

    по по́воду — з при́воду

    по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення

    ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)

    схо́дный по вку́су — и

    по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)

    экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по

    называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́

    называ́ть по и́мени — и

    о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові

    назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по

    ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові

    това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов

    ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х

    жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)

    зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд

    зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т

    не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги

    по а́дресу — на адре́су

    по ви́ду — на ви́гляд

    по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі

    по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням

    по его́ зо́ву — на його́ за́клик

    по зака́зу — на замо́влення

    по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном

    по заслу́ге — по заслу́зі

    получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)

    по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд

    по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями

    по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою

    по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в

    по образцу́ — за зразко́м

    по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́

    по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм

    по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно

    по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну

    по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням

    по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою

    по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції

    по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)

    по приме́ру — за при́кладом

    по про́сьбе — на проха́ння

    по свиде́тельству — за сві́дченням

    по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю

    по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть

    по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння

    по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет

    по старшинству́ — за старшинство́м

    по тре́бованию — на вимо́гу

    пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном

    смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да

    узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу

    украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по

    идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом

    переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо

    по желе́зной доро́ге — залізни́цею

    по по́чте — по́штою

    сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)

    о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу

    по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)

    по знако́мству — через знайо́мство

    по ине́рции — за іне́рцією

    по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі

    по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)

    по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)

    по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння

    по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би

    по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя

    по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)

    по по́воду чего́ — з при́воду чо́го

    по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́

    по принужде́нию — з при́мусу

    по причи́не чего́ — через що

    по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н

    по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те

    по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́

    по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по

    не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми

    не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в

    по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)

    по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи

    по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми

    по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків

    по ноча́м — ноча́ми

    по о́сени — восени́

    по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми

    по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти

    по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́

    расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах

    вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах

    коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції

    комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння

    мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)

    я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по

    да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку

    по ло́жке — по ло́жці

    2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

    коса́ по по́яс — коса́ до по́яса

    она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)

    по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́

    по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно

    по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)

    по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч

    по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)

    по ду́шу — по ду́шу

    ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду

    ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́

    3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

    по возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись

    по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку

    по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба

    по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що

    по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши

    по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі

    по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що

    по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)

    пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі

    4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

    всё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)

    не по мне( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́

    по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж

    по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що

    5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

    тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною

    тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові

    6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

    по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)

    по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)

    по́ два (две) — по два́ (дві́)

    по две́сти — по дві́сті

    по́ двое — по дво́є; особо

    по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т

    по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т

    по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами

    Русско-украинский словарь > по

См. также в других словарях:

  • По Адресу — предл.; с род. употр. со знач.: в отношении кого либо, чего либо. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • По адресу — кого, чьему. По отношению к кому либо; о ком либо. Батышев, чтоб не ударить лицом в грязь, тоже отпускал колкие шутки по адресу новоявленного комиссара (А. Первенцев. Кочубей) …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • адрес — сущ., м., употр. часто Морфология: (нет) чего? адреса, чему? адресу, (вижу) что? адрес, чем? адресом, о чём? об адресе; мн. что? адреса, (нет) чего? адресов, чему? адресам, (вижу) что? адреса, чем? адресами, о чём? об адресах 1. Чей либо адрес… …   Толковый словарь Дмитриева

  • Выбор предлога —      1. При выборе предлога в синонимических конструкциях учитывается различие в смысловых и стилистических оттенках между ними. Ср.:      в адрес кого либо замечания – по адресу кого либо замечания (в данном сочетании первый вариант имеет… …   Справочник по правописанию и стилистике

  • Выбор предлога —      1. При выборе предлога в синонимических конструкциях учитывается различие в смысловых и стилистических оттенках между ними. Ср.:      в адрес кого либо замечания – по адресу кого либо замечания (в данном сочетании первый вариант имеет… …   Справочник по правописанию и стилистике

  • адрес — в адрес, по адресу и (разг.) на адрес. 1. Все три варианта в значении «кому л., на имя кого л.». В адрес советской делегации поступали сотни взволнованных писем (Полторацкий). Пишите мне по новому адресу. Ты мне напиши на ленинградский адрес… …   Словарь управления

  • Пугало гороховое — Прост. Презр. Бранное выражение по адресу кого либо, выражающее чувство пренебрежения, презрения. С покрова парчового на гробе родителя, ночью, брат кисти литые золотые обрезал… оно есть святотатство. Эй, ты, пугало гороховое! обратился он к… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Ростопчин, граф Феодор Васильевич — — обер камергер, Главнокомандующий Москвы в 1812—1814 гг., член Государственного Совета. Род Ростопчиных родоначальником своим считает прямого потомка великого монгольского завоевателя Чингисхана — Бориса Давидовича Ростопчу,… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Русская литература — I.ВВЕДЕНИЕ II.РУССКАЯ УСТНАЯ ПОЭЗИЯ А.Периодизация истории устной поэзии Б.Развитие старинной устной поэзии 1.Древнейшие истоки устной поэзии. Устнопоэтическое творчество древней Руси с X до середины XVIв. 2.Устная поэзия с середины XVI до конца… …   Литературная энциклопедия

  • АДРЕС — (фр. adresse указание). 1) обозначение имени и местожительства лица, к которому что либо отсылается. 2) письменное приветствие лицу, власти или учреждению. 3) в парламентской жизни обращение парламента к монарху. Словарь иностранных слов,… …   Словарь иностранных слов русского языка

  • ЗАКОН О ДОБРОСОВЕСТНОМ ВЫСТАВЛЕНИИ СЧЕТОВ НА ОПЛАТУ КРЕДИТНЫХ УСЛУГ — FAIR CREDIT BILLING ACTЗакон, устанавливающий порядок незамедлительного исправления ошибок по счету револьверного кредитования и препятствующий ухудшению кредитного рейтинга заемщика в период выяснения обоснованности претензий. Закон о… …   Энциклопедия банковского дела и финансов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»